Покриття змішувачів PVD (Physical Vapor Deposition, фізичне осадження з парової фази) — це технологія нанесення тонкого, але дуже міцного декоративного або захисного шару на поверхню різних матеріалів, таких як метал, кераміка чи пластик. Цей метод часто використовується для змішувачів, посуду, годинників, ювелірних виробів і навіть інструментів.

Як працює PVD?

  1. Процес відбувається у вакуумній камері.
  2. Матеріал покриття (наприклад, титан, хром, цирконій) випаровується за допомогою високих температур або електричного розряду.
  3. Пари осідають на поверхню виробу у вигляді тонкої плівки (товщиною від нанометрів до кількох мікрон).
  4. У результаті утворюється рівномірний шар, який міцно зчеплений із основою.

Переваги PVD-покриття:

  • Міцність: Стійке до подряпин, корозії та зношування.
  • Естетика: Дозволяє створювати різні кольори (золотий, чорний, бронзовий, сталевий) із металевим блиском.
  • Екологічність: На відміну від гальваніки, PVD не використовує токсичних хімікатів.
  • Довговічність: Покриття не тьмяніє і не відшаровується з часом.

Де використовується?

  • У сантехніці (змішувачі з PVD виглядають стильно і служать довше).
  • У побутових приладах і декорі (ручки, фурнітура).
  • У медицині (інструменти з PVD-покриттям стійкі до стерилізації).

Наприклад, якщо бачиш змішувач із написом “PVD-покриття”, це означає, що він не тільки гарний, а й захищений від іржі та потертостей краще, ніж звичайний хромований. Технологія трохи дорожча, але виправдовує себе за рахунок якості.

 

PVD-покриття (Physical Vapor Deposition) доступне в широкому спектрі кольорів, які залежать від матеріалів, що використовуються для нанесення (наприклад, титан, хром, цирконій), та газів, які вводяться в процесі (азот, кисень, вуглець). Ось основні кольори, які можна отримати за допомогою PVD:

  1. Металеві відтінки:
  • Золотий (Gold) — найпоширеніший, часто досягається за допомогою титанового нітриду (TiN).
  • Рожеве золото (Rose Gold) — комбінація титану з вуглецем або іншими газами (TiCN).
  • Сріблястий (Silver) — зазвичай хром або чисте титанове покриття.
  • Бронзовий (Bronze) — титаново-алюмінієвий нітрид (TiAlN) або цирконієві сполуки.
  • Мідний (Copper) — досягається змішуванням різних газів із титаном.
  • Неметалеві кольори:
  • Чорний (Black) — титаново-вуглецевий нітрид (TiAlCN) або цирконієвий карбонітрид (ZrCN).
  • Синій (Blue) — титановий оксид (TiO) або титаново-алюмінієвий нітрид у певних пропорціях.
  • Зелений (Green) — менш поширений, але можливий при зміні умов осадження (наприклад, з хромом або титаном).
  • Червоний (Red) — досягається за допомогою цирконію чи спеціальних газових комбінацій, але рідше.
  • Фіолетовий (Purple) — варіація TiAlN із певною товщиною покриття.
  • Інші варіації:
  • Графітовий (Graphite) — темні сірі відтінки.
  • Шампань (Champagne) — м’який золотистий із бежевим тоном.
  • Веселка (Rainbow) — багатоколірний ефект через інтерференцію світла на тонких шарах оксидів.
  • Антрацит (Anthracite) — глибокий сіро-чорний.

Колір також може варіюватися залежно від товщини покриття, типу поверхні (глянцева, матова, текстурована) та умов нанесення (тиск, температура, склад газу). Наприклад, титановий нітрид завжди дає золотий відтінок, але додавання вуглецю може зробити його темнішим або рожевим.

PVD дозволяє створювати й нестандартні відтінки, якщо експериментувати з комбінаціями матеріалів і технологічними параметрами, тому палітра досить гнучка для декоративних і функціональних потреб.

Змішувачі з покриттям PVD (Physical Vapor Deposition) коштують дорожче через кілька ключових факторів, пов’язаних із технологією виробництва, якістю та перевагами, які це покриття забезпечує:

  1. Складний процес виробництва:
    PVD — це високотехнологічний метод нанесення покриття у вакуумній камері, де метал (наприклад, титан, хром чи цирконій) випаровується й осідає на поверхню змішувача тонким, але міцним шаром. Цей процес вимагає спеціального обладнання, контрольованих умов (вакуум, температура) і кваліфікованих спеціалістів, що значно підвищує витрати.
  2. Висока якість матеріалів:
    Для PVD використовуються дорогі метали чи їх сплави (титан, нітрид титану тощо), які самі по собі коштують більше, ніж стандартні покриття, наприклад, хром чи нікель, нанесені гальванічним методом. Навіть якщо шар тонкий (кілька мікрон), якість і чистота матеріалів впливають на ціну.
  3. Довговічність і стійкість:
    PVD-покриття в рази міцніше за традиційні. Воно стійке до подряпин, корозії, стирання й впливу хімічних речовин (наприклад, мийних засобів). Змішувач із таким покриттям служить довше й зберігає вигляд, що виправдовує вищу ціну для тих, хто шукає надійність.
  4. Естетична цінність:
    PVD дозволяє створювати різноманітні кольори (золотий, чорний, бронзовий тощо) із глянцевим або матовим фінішем, що виглядає преміально й підходить до сучасних інтер’єрів. Ця дизайнерська гнучкість додає продукту статусності, а отже, й вартості.
  5. Екологічність:
    На відміну від гальваніки, яка використовує токсичні хімікати, PVD — більш екологічний процес. Виробники інвестують у “зелені” технології, що також може підвищувати собівартість.
  6. Преміум-сегмент:
    Змішувачі з PVD     часто позиціонуються як продукція преміум-класу. Бренди (наприклад, Grohe, Bruma) додають до ціни маркетингову націнку за репутацію й унікальність.

Таким чином, вища ціна пояснюється поєднанням технологічної складності, кращих характеристик і ринкового позиціонування. Для порівняння, звичайний хромований змішувач дешевший, бо його покриття простіше наносити, але воно менш стійке й обмежене в дизайні. Якщо потрібен довговічний і стильний виріб, PVD вартий своїх грошей.